Zero Singularuty (Patreon)

Ukr version:
Нульова Сингулярність

Глава 1
Катастрофа

Корабель Н-440958, комерційне судно Немезіда, належить до Корпорації. На цьому борті перевозили зброю, вірніше боєприпаси для Корпорації. На борту знаходиться около 40 чоловік, всі військові, сержанти і лейтенанти. Капітан борту деякий Матіас Фалком, який все хизується своєю зіркою, проте знає що отримав її нечесним шляхом. А он лейтенант Сара Грей, тримає плазмову гвинтівку і робить із себе ідеального солдата, хоча це її перший дальній переліт. Вона рініше служила в внутрішніх військах, але внутрішні війська, копи, це порівняно зі справжньою армією, яка веде експансії космосу і кожен день гинуть тисячі солдатів за ідеї якогось хріна, це незрівнянно. Проте, вона знає на що підписана. Її годує вірність ідеям Корпорації. Хефф вже давно подох, але йому треба віддати належне, він був ідеальним дрессувальником. Це судно Корпорації крім тонни боєприпасів перевозить небезпечного злочинця. Під назвою «Джетт», хоча між собою вони її називають «Шмат мяса». Як безтактно.

Пілот вирішив скоротити шлях і полетів в напрямок Соларіс. Всі знають що це «Бермудський трикутник». Але безмозгий Матіас думав що він розумніше за всіх…
- От ідіот.
Проговорила Джетт в кандалах до Сари.
- Що?
Перепитала Сара, не зрозумівши що та має на увазі і тут в корабель щось врізалося. Сара ледь не впала і опперлася на плазмову гвинтівку. Невдовзі як музика, почала грати аварійна сирена, а біле світло на кораблі змінилося на червоне аварійне.
- Ви тут всі подохнете…
Промовила закована в наручники. Корабель продовжило трясти і все сильніше. Вибіг капітан, він був немов ужалений.
- Негайно! Сара, Грей, ГРЕЙ!!!
- Так сер-капітан!
- Негайно, відєднай відсік 5 і 4! Ми терпимо падіння.
- Капітане, що трапилось!?
- Ми падаємо! Виконуй наказ! А ти Гільберт, провір оті клапани! Чорт, чорт, чорт!!!
- Так, сер-капітан!
Відповіла Сара і гепардом ринулася від’єднувати борт. Сирена корабля все більше врізалася в слух, а трясіння і червоне мигаюче світло здавалося викличе епілепсіію. Поки Сара добиралася по коридорі, щось міцне врізалося в корабель і знесло частину обшивки, кусок її полетів. Сара побачила випалену землю через отвір і смертельну швидкість з якою нісся корабель над пустелею.
- Дідько!
Вигукнула про себе Сара. По зручніше взявши гвинтівку, тримаючись об стіну, вона пішла далі. Але корабель все більше почало трясти і вона падала з ніг. Доповзши до відсіку 4, Сара підвелася, розбивши захесне скло ричала, вона схопилася за нього і потягнула на себе. І тут стався, само сильний удар. Сару відкинуло на метрів 10. Гвинтівка випала із її рук. Повернувши голову в сторону, Сара помітила що в кораблі відлетіла майже вся обшивка і вона бачить землю. Корабель почав приземлення. Сара схопилася за кусок труби.
- Будь ти проклятий Матіас!
Проговорила вона про себе. Але пісок і пил полетів їй в очі і вона заплющилась, міцно тримаючись за трубу.

Пройшло 3 години.
- А я казала що ви всі тут подохнете. Тільки кілька сучок вижили. Типова Корпорація…

Сара прокинулася з ривком, їй здавалося що їй приснився страшний сон, але оглянувшись, вона зрозуміла що все правда. Вона знаходилася в відсіку 3, повністю розваленому і знищеному. Скрізь була розруха і бардак, подекуди стирчали оголені пропода із яких ще бризгав струм. Хвилиною пізніше Сару підхлеснула сильна біль в правій руці. Вона оглянула себе і помітила що вона буквально прибита до стіни трубою товщиною 15 мм. Її руки почали тремтіти.
- А…аа… що це? Як так? Аа…ааа...
Сара розуміла, щоб звільнитися, їй потрібно витягти трубу із себе, але це спричинить дуже важку біль і кровотечу. На щастя, вона помітила коло себе шприц стимулятора Б1-40, армійській препарат, який використовують солдати при важких пораненнях. Залишилось одне – витягти із себе сталеву трубу…

Борт Немезіда, 15:50, Соларіс.
- Ааа!!! Аааа!!! Ааа, я більше не можу… Я більше не можу… Я не хочу, я не можу… Пробач мене тату… я не така як ти… Я не можу!!!
Сара пробувала витягти із себе трубу, але навіть торкання до сталевого «списа» причиняло біль… Кров вже почала хлестати із порушеної рани. Сара розуміла що вона запустила процесс сповільненої смерті для себе.
- Я не можу, не можу…
У Сари покотилися сльози… Вона почала згадувати свої моменти. «Хто тут у нас кращий коп? Сара, пам’ятай, нехай ти дівчинка, але ти зможеш стати справжнім бійцем, як твій тато. Пам’ятай про це сонце, я не вічний, але в мене є ти, захисниця, войовниця.»
- НннАААА!!! Пішла нахуй!!! Ааа!!! Ааа!!!
Сара вирвала із себе сталеву трубу. Кров почала бризгати із плеча як із труби. Сара не гаячи часу підібрала стимулятор і вколола його. Стимулятор армійській і містив значну частину морфію і другі припарати, тому Сара від болі і дії стимулятора впала на металеву підлогу корабля, випустивши із рук порожній шприц, який розбився об металлеву поверхню.

Глава 2
Ласкаво Просимо на Соларіс

Сара прокинулася, хапаючи ротом повітря. Вона почула автоматні постріли. Швидко оглянувшись, вона помітила рядом з собою гвинтівку Матіаса, лазерний-карабін з комп’ютерною оптикою. Вона підібрала інструмент і притаїлася за шматком вцілілої стіни. На вулиці творилося щось дивне. Якісь люди приїхали на саморобних мопедах і машинах, почали казни ти других людей, екіпаж Немезіди…
- Прошу, я всього на всього матрос…
- «Нам наказано вбивати всіх жертв, тому, подохни, щоб я не чув твого скиглення. Ей хлопці, ще довго будете обносити це ржаве відро? Я вже заїбався, хочу пива.»
-«Ще довго лейтенант, нам ще треба винести апаратуру!»
- «От повільні гади, швидше! Рухайся!»
Наказав панк. Сара зняла рушницю із запобіжника і прицілилась, прямо в голову панка. Вона почала чекати. Зненацька в кімнату де Сара засіла увійшов рейдер і обмовився.
-«Єй Босс!»
Як тут Сара кинула в нього ніж, прямо в горло, і той замовк. Жінка розуміла що вона засвітилася, тому звернула увагу на тачанку одного із рейдерів.
-« Що ти там ляпнув? Єй!? Хую! Ну я зараз як прийду, то тобі буде піздець!»
До того моменту Сара склала план. Вона зробила постріл… Куля полетіла в голову вожакові, він упав замертво. Жінка вискакла із уламків корабля. Рейдери почали вогонь. Сара сіла за автокар рейдерів, вогонь продовжувався. А вона не змогла зрушити з місця, тому що, ключі. Не все так просто. Сара дістала гранату Г-8, відстягнув кільце. Вона кинула гранату під ноги атакуючим. Почалася паніка.
- «Біжи, зараз взірветься!»
Але граната тільки випустила непроглядний дим. Сара ж тим часом підійшла до тіла лідера, забрала ключі і вернулася в машину. Але не все так просто, одна із куль випущених рейдерами проникла через тіло Сари. Куля пройшла навиліт через живіт. Сара подивилася на рану, це був калібр 50. Сара завела мотор машини і з грохотом ринулася вперед.

Eng version:
Zero Singularity

Chapter 1

Disaster

The ship H-440958, a Nemesis commercial vessel, belongs to the Corporation. It was carrying weapons, or rather ammunition, for the Corporation. There are about 40 people on board, all military, sergeants and lieutenants. The captain of the ship is a certain Mathias Falkom, who is always boasting about his star, but knows that he got it by dishonest means. And there's Lieutenant Sarah Gray, holding a plasma rifle and making a perfect soldier of herself, even though this is her first long-haul flight. She used to serve in the internal troops, but internal troops, cops, it's incomparable to a real army that is engaged in space expansion and thousands of soldiers die every day for the idea of some bullshit. However, she knows what she signed up for. She is fed by loyalty to the ideas of the Corporation. Heff is long gone, but to his credit, he was the perfect trainer. This Corporation ship is carrying a dangerous criminal in addition to a tonne of ammunition. It's called the Jett, but they call it "The Piece of Meat" amongst themselves. How tactless.

The pilot decided to take a shortcut and flew towards Solaris. Everyone knows that this is the "Bermuda Triangle". But brainless Mathias thought he was smarter than everyone else...

- What an idiot.

Jett said to Sarah in chains.

- What?

Sarah asked, not understanding what he meant, and then something crashed into the ship. Sarah almost fell and leaned on her plasma rifle. Soon, an emergency siren started playing like music, and the white light on the ship changed to a red emergency light.

- You're all going to die here...

The handcuffed woman said. The ship continued to shake, and more and more. The captain ran out, he was as if stung.

- He said. Sarah, Grey, Grey!!!

- Yes, sir, captain!

- Disconnect bays 5 and 4 now! We're going down!

- Captain, what's happening?

- We're going down! Do as you're told! And you, Gilbert, check those valves! Shit, shit, shit!

- Yes, sir, captain!

Sarah answered and rushed like a cheetah to disconnect the side. The ship's siren was becoming more and more intrusive, and the shaking and red flashing lights seemed to be triggering epilepsy. As Sara made her way down the corridor, something solid crashed into the ship and tore off part of the skin, a piece of it flying away. Sarah saw the scorched earth through the hole and the deadly speed at which the ship was hurtling over the desert.

- Shit!

Sarah exclaimed to herself. She gripped her rifle more comfortably, holding on to the wall, and continued on. But the ship began to shake more and more and she was falling off her feet. Crawling to compartment 4, Sarah stood up, breaking the protective glass of the growler, she grabbed hold of it and pulled it towards her. And then there was the most violent impact. Sarah was thrown about 10 metres away. The rifle fell out of her hands. Turning her head to the side, Sarah noticed that almost all the skin of the ship had flown off and she could see the ground. The ship started to land. Sarah grabbed onto a piece of pipe.

- Damn you, Mathias!

She said to herself. But sand and dust flew into her eyes and she closed her eyes, holding on tightly to the pipe.

Three hours had passed.

Sarah woke up with a jerk, she thought she was having a bad dream, but when she looked around, she realised it was true. She was in Bay 3, which had been completely destroyed. There was devastation and mess everywhere, and in some places there were naked propodia sticking out, with electricity still sprinkling from them. A minute later, Sarah felt a strong pain in her right arm. She looked at herself and noticed that she was literally nailed to the wall with a 15 mm thick pipe. Her hands began to tremble.

- "Ah... ah... what is it? How did this happen? Aa...aa...

Sarah realised that to free herself, she needed to pull the tube out of her body, but that would cause her severe pain and bleeding. Luckily, she noticed a syringe of B1-40, an army drug used by soldiers in case of severe injuries, next to her. The only thing left to do was to pull the steel pipe out of her body...

Nemesis, 15:50, Solaris.

- Aah!!! Aah! Aah, I can't do it anymore... I can't do it anymore... I don't want to, I can't... I'm sorry, Dad... I'm not like you... I can't!!!

Sarah tried to pull the tube out of her body, but even touching the steel "spear" caused pain... Blood was already gushing from the wound. Sarah realised that she had started a process of slow death for herself.

- I can't, I can't...

Tears started to flow... She began to recall her moments. "Who is the best cop here? Sarah, remember, you may be a girl, but you can be a real fighter like your dad. Remember this sunshine, I won't live forever, but I have you, my protector, my warrior."

- NnnnAAA!!! Fuck you!!! Aah!!! Aah!!!

Sarah tore the steel pipe from her body. Blood began to spray from her shoulder like a pipe. Sarah wasted no time in picking up a stimulant and injecting it. The stimulant was an army one and contained a significant amount of morphine and other drugs, so Sarah fell to the metal floor of the ship from the pain and the stimulant's effect, dropping the empty syringe, which shattered on the metal surface.

Chapter 2

Welcome to Solaris

Sarah woke up gasping for air. She heard gunfire. Quickly looking around, she noticed Matthias's rifle, a laser carbine with computer optics, next to her. She picked up the weapon and hid behind a piece of the surviving wall. Something strange was happening outside. Some people arrived on homemade mopeds and cars, started executing other people, the Nemesis crew...

- Please, I'm just a sailor...

- "We are ordered to kill all the victims, so die so I don't have to hear your whining. Hey guys, how long are you going to carry this rusty bucket around? I'm fucking sick of it, I want a beer."

- "Not for long, lieutenant, we still have to take the equipment out!"

- "You slow bastards, hurry up! Move!"

The punk ordered. Sara took the safety off her rifle and aimed it at the punk's head. She waited. Suddenly, a raider entered the room where Sarah was sitting and said.

-"Hey boss!"

And then Sarah threw a knife at him, right in the throat, and he fell silent. The woman realised that she had been exposed, so she turned her attention to the carriage of one of the raiders.

-"What did you just say? Hey! Hey! I'm coming, and you're going to be fucked!"

By then, Sarah had made a plan. She fired a shot... The bullet went into the leader's head

!!!
We work. And we want to bring you an interesting story with an interesting plot and denouement. But I won't hide it, I was inspired a lot by the Alien and Predator films:
https://www.youtube.com/watch?v=kcnukP6KW7Q
https://www.youtube.com/watch?v=Nr2ZoRunPI8
https://www.youtube.com/watch?v=xgjBhhzTHU8

Оригінальний текст творчості написаний Українською.
The original text of the work is written in Ukrainian.